Мораторій на експорт лісу-кругляку

Мораторій на експорт лісу-кругляку З 1 січня 2017 року в Україні введено в дію мораторій на експорт лісу-кругляка, що викликало протест з боку країн Європейського Союзу.

На думку європейських політиків, заборона вивезення з України лісової сировини має дискримінаційний характер, оскільки українські деревопереробники отримують преференції порівняно з європейськими, що протирічить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Процитуємо фрагмент текст у цієї Угоди: «Жодна сторона не повинна вводити або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження… щодо імпорт у будь-якого товару іншої сторони або експорт у, або продажу для експорт у будь-якого товару… за винятком випадків, передбачених цією угодою».

Українського лісу-кругляка у переліку тих випадків, ясна річ, немає. Треба назвати ще два міжнародні за участю України документи, що також мають стосунок до лісу - кругляка. Це – Меморандум про взаєморозуміння між Україною як позичальником та ЄС як кредитором, предметом яких є надання Україні фінансової допомоги. А також – Генеральну угоду щодо тарифів і торгівлі СОТ, де теж йдеться про «ніякі заборони чи обмеження… щодо експорту».

ТОЖ, ДЕ «СОБАКА ЗАРИТА»?

Задамо логічне у контексті претензій ЄС запитання: невже, справді, у Європі існує дефіцит на лісові насадження, і вона ніяк не може обійтися у своїх потребах без українського лісу-кругляка? Відповідь на нього дає статистика щодо рівня лісистості (площі лісових насаджень до всієї території у процентах) провідних країн Євросоюзу:

Фінляндія – 64,7;
Швеція 60,3;
Греція – 44;
Чехія – 33,4;
Італія – 31,7;
Німеччина – 30,1;
Болгарія – 30;
Румунія – 29;
Польща – 28,6;
Франція – 27,6;
Іспанія – 26,7 процента.

В цілому у світі 129 країн вкриті лісами на 25% і більше. Лісистість України становить лише 15,7%. Наведені статистичні дані лише підтверджують аксіому про те, що розвинені європейські держави мають інтерес до України лише як джерела дешевої робочої сили і копійчаної сировини. Економічно потужна Україна їм не потрібна. Укладаючи з Україною партнерські меморандуми і угоди, європейці заздалегідь продумують їх зміст, як кількаходову шахову комбінацію на десятиліття з обов’язковою для себе вигодою. Український ліскругляк тут не став винятком. Натомість вітчизняні підписанти міжнародних домовленостей заводять Україну у матову ситацію через невміння спрогнозувати перспективу або через корупційні їх заохочення. Можливі варіанти першого і другого факторів одночасно.

ЩО ПРОТИСТАВИТИ ЄВРОПЕЙЦЯМ?

Сумнозвісний Будапештський меморандум, за яким провідні країни Європи і світу гарантували Україні безпеку і територіальну цілісність взамін на відмову від статусу ядерної держави, на повірку виявився нічого не вартим папером. Коли Російська Федерація, як учасник меморандуму, анексувала Крим і пішла на Україну війною, усі його підписанти та інші країни-авторитети Західної Європи зробили вигляд, що у сенсі порушенння міжнародних домовленостей нічого страшного в Україні не відбувається.

Чи можна порівнювати невиконання домовленостей з гарантії цілісності і суверенності України, що призвели до втрати території і досі триваючої війни з багатотисячними людськими жертвами, із наслідками втрати Євросоюзом можливості закуповувати у нас ліс-кругляк? – запитання, погодьмося, риторичне. Перефразовуючи відомий біблійний вислів, можна сказати, що у випадку з мораторієм лісу-кругляка європейці побачили в оці України скалку, а у власному оці через невиконання Будапештського меморандуму не помічають колоди…

ЧОМУ ПРИПИНЕНО ЕКСПОРТ КРУГЛЯКА…

Перші тривожні дзвіночки зазвучали наприкінці минулого століття із карпатських лісів. Масова і повальна вирубка дерев під виглядом санітарних чисток призвела до небачених там раніше повеней. Карпатський край опинився на межі екологічної катастрофи. У 2000 році було введено тимчасову заборону на масову вирубку карпатських лісів. Це нововведення (аналогічне ефективно працює в усіх гірських європейських країнах) в Україні також дало позитивний результат. Але не такий, якого сподівалися свідомі громадяни і захисники природи. Чому?

Коли є попит на певний товар, а рентабельність його постачання перевищує 300%, то, зробив висновок класик політекономії, підприємця не зупинить жоден злочин, тим паче, у «темних» лісових справах України, де законодавець визначив сміхотворне покарання за неліцензовану рубку дерев – аж 170 грн (?!) Наприклад, у 2016 році жодна незаконна рубка лісу в Україні не була доведена до адекватного цьому злочину судового рішення. Для порівняння, у Литві теж існує матеріальна відповідальність за незаконні рубки лісу, але вона перевищує штрафи в Україні…в 11 тис разів та становить 92 тис. доларів США.
За офіційними даними, з початку минулого року в Україні повністю припинено експорт необробленої деровини. Нинішнього року, як запевняють лісівники, ліс у круглому вигляді не вивозився.

ЯК БУЛО І ЯК Є НАРАЗІ?

Лише за останні 5 років з України вивезено лісу-кругляка на суму понад 1 млрд доларів. У 2016 році обсяги реалізованого кругляка на внутрішньому і зовнішньому ринках становили 14 млн м3. Втрати від такого господарювання більш ніж переконливі: вартість обробленої деревини у понад 10 разів більша необробленої. І якщо відновити експорт кругляка, то його потік ніщо не зможе зупинити з причини надприбудковості. Європейці платять більше, ніж українські переробники, і туди йтиме першосортна деревина, а українцям залишатиметься те, що «впаде зі столу»…

Хто б що не говорив проти мораторію на експорт деревної сировини, однак лише за 9 місяців 2016 року мало місце зростання проти відповідного попереднього періоду обсягу реалізованої продукції деревообробки більш ніж на 16%, меблевої – на 15%, а експорт лісопереробки збільшився на 11%, в той час, коли загальний експорт знизився на 9%. Крім того, в Україну було втричі більше ввезено обладнання з обробки деревини. Якщо 25 років тому одноосібним лідером на європейському ринку шпони була Німеччина, то сьогодні це місце зайняла Україна…

ЧИ МОЖНА РУБАТИ ЛІС?

Не тільки можна, стверджують фахівці, але й треба. Ліс, як і будь-яка рослинність, має свій цикл розвитку, по закінченні якого він може стати у добрій нагоді для тих, хто його вирощував. Хлібороб не залишить у полі стиглу пшеницю. Сосна живе близько 80 років. Тож усі її післявоєнні насадження вже потребують господарського використання. Головне при цьому належно поновлювати лісові ресурси. Скажімо, у нашій області нові насадженння лісу щороку з’являються на площі 6 тис га і їх цілком достатньо для збалансованого кругообігу.

У США порівняно із продукцією лісопереробки вищі показники з експорту у аграрній галузі мають лише кукурудза і соя. ЄС щорічно експортує продукції із лісосировини на 90 млрд євро. Україна тим часом за однакової з Польщею площею лісів реалізує лісопереробку у 10 разів менше і у 8 разів менше її експортує. У нашій області 19 з 20-ти державних лісогосподарських підприємств, що хазяйнують на майже 800 тис га лісів, займаються переробкою деревини. У 22 таких підрозділах в середньому трудиться 1420 працівників. Кількість ліквідної деревини становить 2,5 млн м3, з яких більше 550 тис м3 підприємства області переробляють самі. Решта лісосировини йде на виробництво пиломатеріалів, заготовку для європіддонів, виробництво різних видів паркету, дощок, штахетника тощо. Найбільш продуктивно працюють Радомишльське, Баранівське, Новоград-Волинське і Білокоровицьке лісомисливські господарства.

ЩО СКАЗАТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЛОББІСТАМ?

Їх в Україні, на жаль, не бракує на всіх рівнях. У публікаціях, наприклад, «Європейської правди» окремі вітчизняні експерти не гребують брехнею і відвертим спотворенням показників, аби зайвий раз прогнутися перед своїми європейськими покровителями. Один із авторів, до речі, науковець одного з університетів, застерігає українців відносно того, що «…інвестиції в переробку можуть спричинити погіршення екологічної ситуації через збільшення попиту на сировину та збільшення обсягів вирубки лісу».

Як мовиться, все з ніг – на голову… Адже ніщо так не знищує ліс, як експорт його кругляка. Попри заборони вивезення лісової сировини, її експорт, на думку О. Ляшка, триває нелегально й сьогодні. За словами ініціатора мораторію на вивезення кругляка, тільки за рахунок припинення контрабанди лісу Україна може мати додаткових 5 млрд доларів і їй тоді не треба буде звертатися до європейців за фінансовою допомогою. Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект депутатів Радикальної партії із введення кримінальної і посилення адміністративної відповідальності за контрабанду і незаконну вирубку лісу. Ми маємо припинити безкінечні дебати з пошуку прийнятного Україні напрямку розвитку. Важливо не те, куди ми йдемо, а те, як ми ідемо. Якщо тільки торік і лише в аграрному комплексі України було здійснено понад 700 рейдерських захоплень, то про які інвестиції іноземного капіталу може йти мова?

Мораторій на експорт лісу-кругляка тимчасовий – на 10 років. Помірковані європейські політики погоджуються з його необхідністю для України та сподіваються, що цей період ми використаємо для реформування лісогосподарської галузі. А для цього Україна має, зрештою, знати скільки, яких і у чиїй власності є лісів, налагодити електронний облік деревини у режимі реального часу рубки на лісосіках, запровадити електронний майданчик торгівлі продукцією лісу, встановити пільги для ввезення обладнання з переробки деревини тощо.

Андрій Борисюк
Добавить комментарий