Із переселенням більше питань, ніж відповідей

Із переселенням більше питань, ніж відповідей
Оксана Смоляр, Геннадій Дмитренко

У Житомирі визріла складна ситуація щодо проживання майже сотні осіб у готелі «Житомир». Сьогодні важко прогнозувати, як саме відбуватиметься відселення внутрішньо переміщених осіб із районів проведення АТО, оскільки фактично відсутні джерела подальшого фінансування проживання у гуртожитках професійно-технічних закладів, куди міська влада Житомира вимушена перевезти мешканців зі сходу України. Які причини та підстави виселення з готелю «внутрішньо переміщених осіб»? Річ у тім, що у готелі заплановано реконструкцію та ремонт приміщень кількох поверхів, які у перспективі мають стати Центром надання адміністративних послуг.
Водночас, влада Житомира наголошує на складнощах фінансово-господарської діяльності найбільшого в обласному центрі готелю. На всі підготовчі роботи і на сам процес відселення 90 осіб із числа переселенців відведено не так багато часу – до 15 вересня 2016 року. На жаль, проблема переселенців поки що хвилює виключно міських чиновників, а облрада та ОДА цинічно дистанціюється від вирішення цього болючого і резонансного питання.
Із приїздом перших переселенців до Житомира (літо 2014 року) обласна рада та її колишні керівники, потайки регочучи, майстерно переклали виконання завдань Президента України на міську владу. Два роки тому виявилось, що потужності другого за можливостями комунального готелю «Україна», підпорядкованого Житомирській обласній раді, чомусь не були готові до прийняття переселенців зі сходу. Про так звану «Кавунову дачу» чиновники взагалі не згадували.
Як тільки виникла потреба розселити дорослих та дітей, що в одній білизні вибігли з охопленого полум’ям регіону, губернатор та голова облради заявили: «Вибачте, в готелі «Україна» відключено воду, газ, світло і там жити неможливо». Обласна влада сотню обідраних українців скинула на спину міських комунальних підприємств. Не дивлячись на жебрацький бюджет та економічний колапс у місті.
Відтак, внутрішньо переміщені особи змушені були поселитися у коростишівському будинку відпочинку «Тетерів», санаторії «Дениші», а також – у готелі «Житомир». Після того житомирська влада двічі оголошувала про часткове перепрофілювання найбільшого в обласному центрі готелю. Спочатку тут мали розмістите новостворене комунальне підприємство «Регулювання орендних відносин», а потім у мерії вирішили переоснастити «Житомир» під Центр надання адміністративних послуг. Пікантність ситуації з внутрішньо переміщеними особами, що проживають у «Житомирі», полягає ще й у тому, що свого часу для підготовки номерів готелю «Житомир» для проживання переселенців були використані грантові кошти деяких європейських інституцій. Водночас і Житомирська обласна рада використала майже 7 млн грн допомоги від ЄЕС для ремонту та модернізації приміщень готелю «Спортивний», спортивної бази у селі Березина та приміському таборі у селі Левків. Це означає, проблема переселенців, у першу чергу, стосується обласної влади, яка після відповідного розпорядження Президента України взяла на себе конкретні зобов’язання і надала переселенцям певні гарантії.
Отже, 90 осіб, які проживають у готелі «Житомир», опинилися у складній ситуації, оскільки рівень облаштованості гуртожитків деяких житомирських закладів профтехосвіти є майже диким. Невідомою залишається і згода самих переселенців щодо переїзду до нового місця проживання. Станом на кінець літа 2016 року відомо лише, що Житомирська міська рада створила чергову робочу групу, яка спочатку має «забезпечити інформування переселенців про припинення терміну їх проживання у готелі «Житомир», а вже потім члени тієї ж самої робочої групи здійснюватимуть «вивільнення» приміщень готелю. Як насправді буде проходити цей процес, поки невідомо.
ОДА та облрада зі своїми керівниками гидливо спостерігають за рефлексією міста, спробами влаштувати долю біженців. «Поводир старців» (заступник з гуманітарних питань) Ярослав Лагута, голова облради, бютовка Лабунська, взагалі не втручаються у процес «розміщення під ялинками» луганських та донецьких біженців. Не варто звертати увагу на «колгоспний перфекціонізм». Не той рівень…
Добавить комментарий