ЖИТОМИРЩИНА: НОВІ ГУБЕРНАТОРСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ

ЖИТОМИРЩИНА: НОВІ ГУБЕРНАТОРСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ
Михайло Лівінський, Владислав Сахненко

Про відставку голови Житомирської обласної адміністрації Сергія Машковського у Житомирі вже перестали говорити. Ще одна сторінка з історії новітнього «губернаторства» на Житомирщині перегорнута й увага громадськості прикута до перспективи призначення нового очільника вертикалі влади у Житомирській області. Сьогодні обов’язки голови ОДА виконує не так давно призначений заступник Ігор Гундич, а кандидатура нового губернатора поки що жевріє за димкою невизначеності. Знавці місцевої «політичної кухні» згадують декілька прізвищ, яких начебто «сватають» на посаду голови Житомирської ОДА. Окрім кулуарного обговорення прізвищ Павла Жебрівського та Олександра Рабіновича, лунає досі невідоме ім’я – Андрій Гижка. Останній поки що значиться першим заступником голови Вінницької обласної адміністрації.
Ще одне питання, яке не зняте із порядку денного, – питання старих-нових заступників. Мова про Ігоря Гундича. Ймовірні перспективи сходження чиновника на посаду голови адміністрації Житомирської області сьогодні оцінюються як мінімальні. Проте, швидше за все, Гундич залишиться у «замах» майбутнього очільника Житомирщини. Так само, високою є ймовірність залишення на посаді заступника губернатора Ярослава Лагути, який проявив себе однаково зручним чиновником для нинішньої владної верхівки. Хто ще поповнить лави заступників майбутнього голови ОДА? Наразі невідомо, оскільки це може бути як житомирський «парніша», так і привезений разом із новим губернатором.
Тепер про терміни призначення нового голови ОДА. В цьому питанні зберігається також цілковита невизначеність. АП заклопотана кадровими ротаціями у найвищому і найближчому до Президента оточенні. Адміністрація Президента у переформатованому «райнінському» варіанті поки що не має чітко визначених пріоритетів і виразно означених центрів впливу на кадрові призначення в областях. Найімовірнішим із можливих варіантів нових призначень на посади губернаторів стануть задекларовані Президентом обговорення та консультації, хоча подібна практика у чистому вигляді є дуже нереальною. Обговорення цілком можливі як елемент «новаторства» у кадрово-політичних рокіровках. Однак сумнівів бути не може, що долю призначення голів ОДА визначатимуть певні кола чи центри впливу. Отже, поки тривають консультації, впроваджуватимуться свіжі політичні ритуали-процедури, місяць-два (а може й три) Ігор Гундич буде виконувати обов’язки голови ОДА в Житомирській області. Подібна ситуація влаштовує команду житомирських «БПП-шників», яка була представлена ледь не у повному «бойовому» складі на нещодавньому фестивалі льону у селі Стремигород. Представники цієї політичної сили почували себе трохи знервовано, але консолідовано і з розумінням моменту. Але це поки...
Хтозна, як будуть розвиватися події в Україні з початком нової парламентської сесії, під час якої стартує новий політичний сезон. Схоже, що у вересні–жовтні у Президента та його АП виникне необхідність укомплектування керівництва обласних адміністрацій. От тоді до Житомира на «бричці» привезуть нового губернатора, якому доведеться вирішувати безпосередні завдання з передвиборчої підготовки, мобілізуючи усі важливі чинники та ресурсу. А точніше, розгрібати титанічні завали політичного «лайна».
До речі, дуже занепокоєно почувають себе місцеві бізнесмени, наближені до «тіла» Машковського за його каденцію. Тепер їх може позамітати піском чи знову буде відправлено до Одеси. Бо ж тепер турбувати надра чи вдумливо будувати обласні автошляхі буде важко – віднині «Корейки місцевого розливу» будуть вимушені оглядатися. Чи проситися в близькі друзі до нового очільника.
«Пороблено» і голові обласної ради пані Анжеліці Лабунській. Як тільки вивели за руку з політичного «дитячого садочку» молодого, підконтрольного Сергія Машковського, пані Лабунська взагалі перестала з’являтися у власному кабінеті. Опоненти чиновниці кепкують: «вона в столиці ніяк не може знайти потрібні кнопки». Мовляв, як радистка Кет тисне на ключ і кричить в німоту ефіру, благаючи долю (чи Петра Олексійовича) дати їй чергового «кіндер-сюрприза», якого вона по-материнські буде «вчити, доглядати та направляти у потрібний бік». Бо ж Тимошенко і так лютує в останні час – політичні і тарифні пристрасті вже просто палають. Осінь прийшла і «батареї» несамовито просять вогню»…
Добавить комментарий