Новий навчальний варто розпочати без великої « калюжі»

Новий навчальний варто розпочати без великої « калюжі»
Віктор Герант


Чим ближче до осені, тим важливішою для багатьох людей стає шкільна тема. Спорядження дитини до школи у цьому році стане головним болем для багатьох сімей, навіть із, так званим, середнім достатком. Бо купити костюм для школяра-першокласника менше, ніж за 1000 грн точно не вдасться. А взуття за 600-700 грн, а портфель за 300 грн, а сорочку, банти і всяку іншу «атрибутику» для школяра доведеться купувати за вдвічі більшою ціною, ніж ту, що була, наприклад, у минулому році. Таким чином, щоб спорядити одну дитину до школи, середньої зарплати одного із батьків школяра – аби вистачило. А якщо дітей у сім’ї двоє чи троє? А якщо хтось із батьків не працює? Тоді спорядження до школи перетворюється у цілковите розорення сімейного бюджету, а до підготовчих робіт змушені долучатися усі найближчі родичі школяра. Спорядження дітвори до нового навчального року – клопіт батьківський чи сімейний, а підготовкою шкіл до 1 вересня займається їхня адміністрація та міська влада.
У Житомирі в цьому році ситуація непроста, хоча на освітянські потреби міська влада виділила, як завжди, величезну суму грошей. Але проблеми переганяють можливості міського бюджету. Скажімо, один із найстаріших і найкращих за багатьма показниками освітянських рейтингів міських середніх навчальних закладів (міська гімназія № 3) опинився у найбільшій скруті: через руйнування стіни одного із корпусів, збудованого у кінці ХІХ століття, гімназія змушена буде «переселятися» до вцілілої части ни приміщення.
Мер Житомира Сергій Сухомлин ще на початку липня 2016 року заспокоїв батьківську громаду, що гімназія зможе працювати у дві зміни, але як воно насправді буде, сказати чи передбачити важко. Зовсім незрозуміло, чому ситуація із можливим ремонтом чи реконструкцією гімназії, жодного разу не розглядалася під час чергових чи позачергових засідань сесій міської ради. Так само складнощі з початком нового навчального року у гімназії № 3 жодного разу не «зачепили» уваги членів житомирського міськвиконкому. Хто із депутатів міської ради або які чиновники міського чи обласного рівня підуть до гімназії № 3 на урочисту лінійку з нагоди початку нового навчального року, сказати важко.
Новий навчальний варто розпочати без великої « калюжі» Хтозна, наскільки оптимістичним, не кажучи вже про святковість та урочистість, буде настрій батьків, які побачать навколо рідної гімназії високі будівельні паркани? Власне кажучи, назвати будівельною встановлену огорожу навколо зруйнованої гімназії сьогодні можна суто умовно, бо ж ніякого будівництва, чи й взагалі будь-яких ремонтних робіт, тут не ведеться. Дивно, але руйнування старого корпусу гімназії сталося ще на початку літа, лише за кілька днів після завершення навчального року, проте ні тримісячні канікули, ні сприятлива погода не були використані хоча б для демонтажу напівзруйнованої споруди. Влада за цей час зберігала повну мовчанку щодо майбутнього гімназії, яку доведеться або ремонтувати, або ж суттєво добудовувати. Складається враження, що усі ці питання збираються вирішувати вже тоді, коли розпочнеться навчальний процес, а шкільні дзвінки змушені будуть супроводжувати не лише учнів, але й будівельників.
Зрозуміло, що ситуація із руйнацією гімназії була прогнозованою, бо приміщення із цегли-сирцю не могло довго витримувати підвищений рівень ґрунтових вод, які зрештою зробили свою руйнівну справу. До речі, проблема із відновленням приміщення гімназії № 3 по вул. Грушевського напряму залежить від вирішення давньої проблеми ремонту чи оновлення стічної каналізації на перехресті вул. Покровської та Грушевського, про що житомиряни добре знають. Отож, владі, щоб вирішити проблему із добудовою гімназії, доведеться спочатку (чи паралельно) вирішувати «дренажно-каналізаційне» питання. У такій ситуації виникає певна дилема: чи розпочинати реконструкцію тротуарів вздовж вул. Великої Бердичівської, Театральної та Київської, чи, можливо, взятися за негайний ремонт «водяного» перехрестя? Якщо можливості міського бюджету спроможні «потягнути» і те, і інше, тоді треба щось робити, не чекаючи традиційно дощової та прохолодної осені чи зими. Бо ж реально саме гімназія № 3 і є сьогодні найважливішим об’єктом великого мікрорайону, який значною мірою визначає стан центральної частини Житомира, тобто – є частиною обличчя обласного центру. Сьогодні можна лише з упевненістю констатувати, що обличчя це виглядає непривабливо.
RemontOkMib
<h1>Ремонт пластиковых окон киев</h1><p>
Если у Вас неприятности с пластиковыми окнами заказывайте вызов умельца.<br>

Оседание, затирание, провис нарушение непроницаемости (продувание, сквозняк) створок окна – данное типичное проявление, каковое с периодом обнаруживается во всех без исключения металлопластиковых окнах а также дверях. И поэтому их следовательно нужно исправлять (обслуживать), чтобы избежать, в последующем, дорогостоящего починки.<br>
Данное как будто в авто процедура прохождения технического осмотра : если в нужное время не поменять машинное масло, абсолютно не устранить шум либо побочный шум – следствия имеют все шансы быть грустными либо трагическими. (так смена масла раз в один год либо раз за 10000 километров. – стоит к примеру 957 грн. А вот ремонтные работы мотора стоит 9557 грн.) У нашей фирмы задействованы высокопроффесиональные мастера, они посодействуют решить всякую проблему а также удовлетворить и вовсе наиболее прихотливого заказчика


<a href=http://remontokna.com.ua>ремонт пластиковых окон киев</a>

  • Нравится
  • 0
Добавить комментарий